Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Как живёте

  • 1 как живёте?

    Универсальный русско-английский словарь > как живёте?

  • 2 как живёшь?

    • jak se máš?

    Русско-чешский словарь > как живёшь?

  • 3 как живёшь-можешь?

    разг., шутл.
    how's life treating you?; how goes it?; how do?

    Русско-английский фразеологический словарь > как живёшь-можешь?

  • 4 как живёте-можете?

    part.
    gener. wie geht's, wie steht's?

    Универсальный русско-немецкий словарь > как живёте-можете?

  • 5 как живёте-можете?

    1. conj.
    colloq. ¿cómo le va?
    2. part.
    colloq. ¿qué tal?

    Diccionario universal ruso-español > как живёте-можете?

  • 6 как живёте-можете?

    part.

    Русско-эстонский универсальный словарь > как живёте-можете?

  • 7 как живете-можете?

    [formula phrase; these forms only; fixed WO]
    =====
    (a question asked upon meeting a friend or acquaintance) how are you?:
    - how are you doing (getting on, getting along)?;
    - how's it going?;
    - how're things going?;
    - how goes it?;
    - how's life (the world) treating you?
         ♦ [Аграфена Кондратьевна:] Садиться милости просим; как живёте-можете? (Островский 10). [А.К.:] Please sit down, won't you? How are you getting along? (10b) [A.K.:] Sit down, you're more than welcome. How're things going? (10a).
         ♦ [author's usage] [Ислаев (... оборачивается ко входящему Беляеву): ] А... это вы! Ну... ну, как можете? [Беляев:] Слава богу, Аркадий Сергеич (Тургенев 1). [I. (...turns to Beliayev, who has just entered):] Oh, it's you...well, how goes it? [B.:] Very well, thank you, Arkady Sergey ich (Id).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > как живете-можете?

  • 8 как живешь-можешь?

    [formula phrase; these forms only; fixed WO]
    =====
    (a question asked upon meeting a friend or acquaintance) how are you?:
    - how are you doing (getting on, getting along)?;
    - how's it going?;
    - how're things going?;
    - how goes it?;
    - how's life (the world) treating you?
         ♦ [Аграфена Кондратьевна:] Садиться милости просим; как живёте-можете? (Островский 10). [А.К.:] Please sit down, won't you? How are you getting along? (10b) [A.K.:] Sit down, you're more than welcome. How're things going? (10a).
         ♦ [author's usage] [Ислаев (... оборачивается ко входящему Беляеву): ] А... это вы! Ну... ну, как можете? [Беляев:] Слава богу, Аркадий Сергеич (Тургенев 1). [I. (...turns to Beliayev, who has just entered):] Oh, it's you...well, how goes it? [B.:] Very well, thank you, Arkady Sergey ich (Id).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > как живешь-можешь?

  • 9 как

    I нареч.
    1) вопрос и тж. в знач. союза wie

    как тебя́ зову́т? — Wie heißt du?

    как (у вас) дела́? / как живёте? — Wie geht es Íhnen?

    Извини́те, как (мне) пройти́ к вокза́лу? — Entschúldigung, wie kómme ich zum Báhnhof?

    Как ты сказа́л? / Прости́те, как вы сказа́ли? когда переспрашивают — Wie bítte?

    Я не зна́ю, как э́то сказа́ть по неме́цки. — Ich weiß nicht, wie ich das deutsch ságen soll.

    как хорошо́, что ты пришёл! — Wie schön, dass du gekómmen bist!

    как жаль, что он не смог прийти́! — Wie scháde, dass er nicht kómmen kónnte!

    как ты мо́жешь так говори́ть! — Wie kannst du so étwas ságen!

    II союз
    1) сравнит. wie; знач. передаётся тж. сложн. прилагат.

    твёрдый как ка́мень — stéinhart [hart wie Stein]

    как обы́чно — wie gewöhnlich

    У него́ ру́ки холо́дные как лёд. — Er hat éiskalte Hände.

    Я говорю́ с тобо́й как с дру́гом. — Ich réde mit dir wie mit méinem Freund.

    Его́ о́чень це́нят как учёного. — Als Wíssenschaftler wird er sehr geschätzt.

    Я, как друг, хочу́ тебе́ посове́товать не де́лать э́того. — Als dein Freund möchte ich dir ráten, es nicht zu tun.

    3) в вводных предлож. типа: как известно, как говорится wie

    Он, как изве́стно, большо́й специали́ст в э́той о́бласти. — Er ist, wie bekánnt [bekánntlich] ein gróßer Fáchmann auf díesem Gebíet.

    как говори́тся, лу́чше по́здно, чем никогда́. — Wie man sagt, bésser spät als nie.

    4) (с тех по́р) как seit, seitdém

    Прошёл уже́ год, как он уе́хал. — Ein Jahr ist beréits vergángen, seit [seitdém] er weg ist.

    5) когда - при действии в настоящем и будущем, тж. при повторяющемся действии в прошлом (всякий раз когда) wenn; при однократном действии в прошлом als

    как придёшь домо́й, сра́зу позвони́ ему́. — Wenn du nach Háuse kommst, rúfe ihn sofórt án.

    как вспо́мнишь э́то вре́мя, стано́вится гру́стно. — Wenn man an díese Zeit zurückdenkt, wird man tráurig.

    Я то́лько просну́лся, как зазвони́л телефо́н. — Kaum war ich áufgewacht, als das Telefón klíngelte.

    6) в составе союза как то́лько sobáld; о действии в прошлом в знач. „едва“ kaum

    Я позвоню́ тебе́, как то́лько приду́ домо́й. — Ich rúfe dich án, sobáld ich zu Háuse bin.

    Он ушёл, как то́лько ко́нчил рабо́ту. — Er ging, sobáld er die Árbeit beéndet hátte.

    как то́лько он вошёл, разда́лся телефо́нный звоно́к. — Kaum war er éingetreten, da klíngelte das Telefón.

    7) в составе союза как..., так и... sowóhl... als auch...

    как де́ти, так и взро́слые — sowóhl Kínder als auch Erwáchsene

    8) в составе союза как бу́дто als ob, als (в предложениях с этими союзами употребляется Konjunktiv)

    Он сде́лал вид, как бу́дто слы́шит об э́том впервы́е. — Er tat, als ob er das zum érsten Mal hörte [höre]. / Er tat, als hörte [höre] er das zum érsten Mal.

    Он так об э́том расска́зывал, как бу́дто ви́дел всё со́бственными глаза́ми. — Er erzählte darüber so, als ob er álles mit éigenen Áugen geséhen hätte [als hätte er álles mit éigenen Áugen geséhen].

    III частица
    wie, wiesó, в повседн. речи тж. was

    как, он уже́ верну́лся? — Wie [wiesó, was], er ist schon zurück?

    как, ты опя́ть опа́здываешь? — Wie [wiesó, was], du kommst wíeder zu spät?

    Русско-немецкий учебный словарь > как

  • 10 живём, да хлеб жуём

    Set phrase: life isn't bad when you have bread (used as a vague reply to the question: "как живёшь?" ("how is life?"). it may often mean: no complaints! all right! we're getting along!)

    Универсальный русско-английский словарь > живём, да хлеб жуём

  • 11 живём, хлеб жуём

    Set phrase: life isn't bad when you have bread (used as a vague reply to the question: "как живёшь?" ("how is life?"). it may often mean: no complaints! all right! we're getting along!)

    Универсальный русско-английский словарь > живём, хлеб жуём

  • 12 жив и здоров

    ЖИВ-ЗДОРОВ <ЖИВ И ЗДОРОВ, ЖИВОЙ-ЗДОРОВЫЙ, ЖИВОЙ И ЗДОРОВЫЙ> coll
    [AdjP; usu. subj-compl with copula (subj: human); fixed WO]
    =====
    one is safe and unharmed, in good health:
    - alive and well (kicking).
         ♦ " Говорю тебе, [Григорий] живой и здоровый, морду наел во какую!"... Аксинья слушала, как в чаду... Она опомнилась только у мелеховской калитки (Шолохов 5). "I tell you he's [Grigory is] safe and sound, and real fat in the face!"...Aksinya listened as if in a trance. She came to herself only at the Melekhovs' gate (5a).
         ♦ [Аркадина:] До свидания, мои дорогие... Если будем живы и здоровы, летом опять увидимся... (Чехов 6). [ А.:] Good-bye, my dears....If we are alive and well, we'll meet again next summer... (6a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > жив и здоров

  • 13 жив-здоров

    ЖИВ-ЗДОРОВ <ЖИВ И ЗДОРОВ, ЖИВОЙ-ЗДОРОВЫЙ, ЖИВОЙ И ЗДОРОВЫЙ> coll
    [AdjP; usu. subj-compl with copula (subj: human); fixed WO]
    =====
    one is safe and unharmed, in good health:
    - alive and well (kicking).
         ♦ " Говорю тебе, [Григорий] живой и здоровый, морду наел во какую!"... Аксинья слушала, как в чаду... Она опомнилась только у мелеховской калитки (Шолохов 5). "I tell you he's [Grigory is] safe and sound, and real fat in the face!"...Aksinya listened as if in a trance. She came to herself only at the Melekhovs' gate (5a).
         ♦ [Аркадина:] До свидания, мои дорогие... Если будем живы и здоровы, летом опять увидимся... (Чехов 6). [ А.:] Good-bye, my dears....If we are alive and well, we'll meet again next summer... (6a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > жив-здоров

  • 14 живём, хлеб жуём

    живём, <да> хлеб жуём
    погов.
    life isn't so bad, we get our bread; cf. we're getting along!

    - Как у вас житьё? - спросил Штокман... - Живём, хлеб жуём. - А казаки, что же, вообще, довольны жизнью? - Кто доволен, а кто и нет. (М. Шолохов, Тихий Дон) — 'How's life in your parts?' Stockman asked... 'Not so bad, we get our bread.' 'And the Cossacks generally, are they satisfied with life?' 'Some are, some aren't.'

    Русско-английский фразеологический словарь > живём, хлеб жуём

  • 15 как небо и земля

    как небо и земля (как небо от земли) (отличаться, различаться и т. п.), тж. непохож как небо на землю разг.
    be as far removed as heaven from earth; be as far apart as heaven from earth; be as different as the earth from the sky; be worlds apart

    - Смотри, не обманись снова, как тогда с Олегом. - Что ты! Ничего похожего. Олег и он - это небо и земля. (И. Грекова, Кафедра) — 'Look, only don't be deceived as you were with Oleg last time.' 'Oh no! It's completely different. He and Oleg are worlds apart.'

    - Он оправдывался, он объяснял, что это случилось в госпитале, что она врач и непохожа на меня, как небо на землю, что он любит одну меня. (Ю. Бондарев, Мгновения) — 'He tried to justify himself, he explained that it all had taken place in hospital, that she was a doctor and was as different from me as the earth from the sky, that he loved only me.'

    Вот так жизнь и устроена, что рядом с Евгением Николаевичем живёт Петька Ларионов, а они друг дружке как небо и земля. В одном месте родились, на одном языке разговаривают, а нет, не родня. (В. Распутин, Деньги для Марии) — Funny thing: there's Evgeni Nikolayevich living next door to Petka Larionov, and the two of them as different as heaven and earth. Born in the same place, speak the same language, and don't understand each other.

    Русско-английский фразеологический словарь > как небо и земля

  • 16 как небо и земля

    [(как +) NP; these forms only; subj-compl with быть (subj: human, abstr, or concr, usu. pl; usu. this WO]
    =====
    (to be) not at all alike, complete opposites:
    - there's a world of difference between X and Y.
         ♦ "Вот так жизнь и устроена, что рядом с Евгением Николаевичем живёт Петька Ларионов, а они друг дружке как небо и земля" (Распутин 1). "Funny thing: there's Evgeny Nikolaevich living next door to Piotr Larionov, and the two of them as different as heaven and earth" (1a).
         ♦ Скажу вам как специалист: на обувной фабрике склад готовой продукции и склад сырья - это небо и земля( Рыбаков 1). I'd like to say something, as an expert. In a shoe factory, the finished goods store and the raw material store are as different as day and night (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > как небо и земля

  • 17 как говорится

    [Invar; sent adv (parenth); fixed WO]
    =====
    as it has become accepted to say:
    - to borrow a phrase.
         ♦ "Так что до сегодняшнего дня мне было, как говорится, до фени, живёт ли где-то подобный Шевчук или нет" (Войнович 4). "So, up until today, I couldn't have, as they say, given a good goddamn whether there was any such Shevchuk alive anywhere. (4a).
         ♦ Нам, как говорится, не то обидно, что этот безумный мир многих гениальных людей принимает за сумасшедших (Искандер 5). It doesn't bother us, as the saying goes, that this mad world takes many geniuses for madmen (5a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > как говорится

  • 18 как на курьерских

    [(как +) PrepP; these forms only; adv]
    =====
    very quickly, hurriedly:
    - [in limited contexts] make short work of sth.
         ♦ Наконец толстый [мужчина], послуживши богу и государю, заслуживши всеобщее уважение, оставляет службу, перебирается и делается помещиком, славным русским барином, хлебосолом, и живёт, и хорошо живет. А после него опять тоненькие наследники спускают, по русскому обычаю, на курьерских все отцовское добро (Гоголь 3). Finally, the fat man, after serving God and Tsar and earning general respect, retires from service, moves out of town, and settles down as a landowner, a hospitable Russian gentleman. And thus he lives, and lives well. And after him come his thin heirs, who promptly squander, Russian-style, the wealth he has accumulated (3e). In the end, after having served God and the Emperor and won general respect, the fat man resigns the service, goes to live on his estate, becomes a landowner, a fine Russian gentleman, a hospitable host, and lives on and lives well. After him, as is the Russian custom, his thin heirs make short work of their father's fortune (3a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > как на курьерских

  • 19 ЖИВЁТЕ

    Большой русско-английский фразеологический словарь > ЖИВЁТЕ

  • 20 как

    нрч.
    1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];
    2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];
    3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];
    4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;
    5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;
    6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].
    * * *
    1) нареч. як

    \как раз — са́ме, якра́з; ( сразу) зра́зу, відра́зу; ( мигом) уми́ть

    \как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не

    2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

    \как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як

    \как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й

    3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

    [а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж

    \как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!

    \как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най

    Русско-украинский словарь > как

См. также в других словарях:

  • Как живёте — Как живёте, караси? (фильм) Как живёте, караси? Жанр Сатирическая комедия Режиссёр Софья Милькина, Михаил Швейцер В главных ролях Николай Пастухов …   Википедия

  • Как живёте, караси? — Как живёте, караси? …   Википедия

  • Как живёте, караси? (фильм) — Как живёте, караси? Жанр Сатирическая комедия Режиссёр Софья Милькина, Михаил Швейцер В главных ролях Николай Пастухов, Александр Калягин, Валерий Золотухин …   Википедия

  • живёте-можете. Как живёте-можете — живёте мо/жете. Как живёте можете …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • Как живёте? — Как в самолёте: тошнит, а деться некуда // Как в самолёте: всех мутит, а выйти нельзя // Как в самолёте: все сидят, один правит // Как в сказке: чем дальше, тем страшнее // Как в трамвае: все сидят, один правит // Как в трамвае: кто сидит, кто… …   Живая речь. Словарь разговорных выражений

  • Как живёшь-можешь (живёте-можете)? — Устар. Разг. В речевом этикете: как здоровье, как поживаешь? Здорово, брат!.. Ну, как живёшь можешь? Ничего (Ф. Решетников. Ставленник). Здравствуйте, Сидор Михайлович, как живёте можете? возгласил Елпидифор Перфильевич (Мельников Печерский.… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Как живёте-можете? — Прост. Шутл. Как поживаете, как жизнь? БМС 1998, 190 …   Большой словарь русских поговорок

  • Как живёте, как кормитесь? — Сиб. То же, что как живете можете? СРНГ 14. 337 …   Большой словарь русских поговорок

  • как живёте-можете? — см. мочь I; разг. Как здоровье, как поживаете? (вопрос при встрече) …   Словарь многих выражений

  • Жить как живётся — Разг. Не изменяя обычных условий существования. По твоему, живи день за днём, как живётся, сиди у порога своей хижины, измеряй жизнь обедами, танцами, любовью да неизменной дружбой (Гончаров. Обыкновенная история). О, где ты, моя гордость, моя… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Как живёте? Как животик? — приветствие …   Живая речь. Словарь разговорных выражений

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»